кошеня


кошеня
—————————————————————————————
кошеня́
іменник середнього роду, істота

Орфографічний словник української мови. 2005.

Смотреть что такое "кошеня" в других словарях:

  • кошеня — я/ти, с. Маля кішки. || перен., зневажл. Про малу на зріст, кволу, але задирливу людину …   Український тлумачний словник

  • кошеня — [кошеин’а/] н а/тие, ор. н а/м, м. (на) н а/т і, мн. н а/та …   Орфоепічний словник української мови

  • кошеня — ні, ж. Пр. Кишеня …   Словник лемківскої говірки

  • кошенятко — іменник середнього роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • кошеняточко — іменник середнього роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • КОШКА — жен. известное домашнее животное, Felis catus; вообще же, весь род этот: лев, бабр, барс и пр., а в частности самка животных этих, особ. кота домашнего. Дикой кошки нет у нас, кроме Кавказа; аральская, кирмышак, F. chaus; зюнгорская, F. manul.… …   Толковый словарь Даля

  • дряпучий — а, е. 1) Який дряпається або любить дряпатися. Дряпуче кошеня. 2) перен. Який виявляє різкість, грубість у поведінці, любить суперечки; задирливий …   Український тлумачний словник

  • кошенятко — а, с. Зменш. пестл. до кошеня …   Український тлумачний словник

  • кошеняточко — а, с. Зменш. пестл. до кошеня …   Український тлумачний словник

  • котеня — (маля кішки), котя, кошеня …   Словник синонімів української мови

Книги

Другие книги по запросу «кошеня» >>